НОВИНИ
АРХIВ НОВИН
ВАШI ПРОПОЗИЦIЇ
НАША АДРЕСА
Українське Реєстрове
Козацтво
ІПШІ
Вiдвiдувачiв сьогоднi 22.11.2019 : 17
Вiдвiдувачiв з 01.01.2005 : 257036
01001, Україна, Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 11/5
Тел./факс: +38 (044) 2783759
  Новини 12.05.2014    RUS    

НАША ЗБРОЯ - ЛЮБОВ

Після майданів і антимайданів, які відбувалися у центральних і західних областях України, центр суспільно-політичного протистояння між владою та людьми перемістився на східні креси нашої держави. Голки у мішку не сховаєш, і ніде правди діти, сьогодні українці поділені на два полярних за поглядами табори. На жаль, у Донецькій, Луганській та деяких  південних  областях  загострення політичної боротьби зросло до критичної точки, з обох боків масово застосовується вогнепальна зброя, а людські жертви обчислюються сотнями. Прикриваючись незадоволенням діючою владою у Києві та на місцях, у містах та містечках продовжуються захоплення державних установ, вокзалів, аеропортів, блокування доріг, стали поширеними акти вандалізму, погроми крамниць, банків, офісів тощо. Люди не довіряють як місцевій владі, так і правоохоронцям, які часто-густо просто бездіють.

У такій ситуації не стоїть осторонь ВГО «Українське Реєстрове Козацтво», яке очолює Гетьман УРК, доктор богослов’я Анатолій Шевченко. «У цей складний для нашої Вітчизни час ми мусимо докласти всіх зусиль, щоб зупи­нити кровопролиття і дійти до злагоди лише через щирий діалог. Нашою головною зброєю має бути Любов, повага до всіх людей, незалежно від того, які погляди вони розділяють і до якої церкви ходять. Усі ми діти Бога, діти України, отже на першому місці має бути терпимість до братів і сестер наших у Господі. Так сталося, що наші козаки є в обох таборах, і ми робимо конкретні кроки до примирення й порозуміння».

Мусимо визнати, що брак діалогу у суспільстві, часто-густо призводить до чіпляння ярликів, безпідставних звинувачень на кшталт, що одні «банде­рівці» й «фашисти», а інші — «москалі» та «сепаратисти». Переконаний, що це є наслідком штучно створеної ситуа­ції нетерпимості. У даному разі дуже важливо почути думки не лише своїх прихильників, а й людей із проти­лежною позицією. І такий діалог має бути. Адже розумні, готові почути іншу думку люди є в будь-якому, навіть агресивному середовищі. У цьому переконався після розмови з одним із лідерів так званих донецьких «сепара­тистів» Сергієм.

Відверто кажучи, йшов на зустріч із різними передчуттями, передусім тривожними. Проте вже за кілька хвилин спілкування зрозумів, що переді мною абсолютно адекватна, досить ерудована, без проявів агресії людина, зі своїми поглядами, пере­конаннями, які вміє досить чітко виказати й обґрунтувати.

Зокрема, із вуст мого співбесідника абсолютно конкретно прозвучав, на мій погляд, головний меседж. «Ми, російськомовне населення Донбасу, яке складає тут переважну більшість, не можемо наразі впливати на політичні процеси в Україні, — говорить Сергій. — До наших думок ніхто не прислу­хається, а тому єдиним засобом бути почутими, вважаємо застосування, у тому числі, й екстремальних методів боротьби. Ми однозначно виступаємо за територіальну цілісність України, навіть не за федералізацію. Ми праг­немо, щоб у регіонів було більше повноважень, а отже до де централізації влади».

Ситуація в Україні сьогодні, на його погляд, розвивається за Сербським сценарієм, і зупинити ще більші протистояння можуть політики, зокрема Путін і Яценюк зТурчиновим. І чим швидше вони домовляться, тим швидше припиняться активні дії.

Із розмови також стало зрозуміло, що чинній владі, що посилилася на київських пагорбах, його прихильники недовіряють. Так само як і не визнають результати референдуму 11 травня та президентських виборів 25 травня. Про те, як будуть розвиватися події далі, Сергій не став говорити, послав­шись на те, що самостійно таких рішень не приймає. Очевидно, за принципом «Поживемо — побачимо». Проте захоплені адміністративні будівлі звільняти не збираються, здавати зброю також.

Однозначно повинна бути засто­сована амністія до тих сепаратистів, які не використовували зброї проти людей, а таких, за словами мого спів­бесідника, багато.

Тож наразі доводиться сподіватися на адекватну реакцію вкрай слабкої й інертної влади та добру волю щодо припинення військових дій керівни­цтва сусідньої держави.

Не зважаючи на жорсткі проти­стояння, після спілкування з Сергієм склалося враження, що серед сепа­ратистів є люди, із якими можна вести конструктивний діалог, і саме це призведе до громадянського порозуміння у суспільстві. Проте здається, що таких поміркованих, як він, у середовищі прибічників сепа- ратистськи налаштованих людей, меншість. Та сідати за стіл пере­говорів і вирішувати такі питання варто. І чим швидше, тим краще буде для всіх.

«У часи небезпеки козаки завжди були чудовими воїнами. Зараз також є багато охочих полоскотати нерви стріляниною, коктейлями моло­това тощо. Та ще раз наголошую, що наша основна зброя — Любов. Ми маємо задіяти весь інтелекту­альний потенціал Українського Реєстрового Козацтва для проявлення толерантності серед людей навіть із кардинально протилежними точками зору і змусити припинити протисто­яння, яке приносить лише жертви та людське горе. У нас одна країна, одна Батьківщина, один Бог!», — вважає Анатолій Шевченко.

Доречно буде згадати, що сила і краса народу в різноманітті національних меншин, як і те, що людей потрібно розрізняти за такими категоріями: ми не погані чи гарні, ми всі різні! І не варто шукати ворогів.

 

 

На головну сторінку