НОВИНИ
АРХIВ НОВИН
ВАШI ПРОПОЗИЦIЇ
НАША АДРЕСА
Українське Реєстрове
Козацтво
ІПШІ
Вiдвiдувачiв сьогоднi 15.09.2019 : 5
Вiдвiдувачiв з 01.01.2005 : 256230
01001, Україна, Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 11/5
Тел./факс: +38 (044) 2783759
  Новини 12.06.2019       
Форум української інтелігенції «За Українську Православну Церкву! За Київський Патріархат! За Україну!»

Керівництво Українського реєстрового козацтва за письмовим запрошенням Патріарха Української Православної Церкви Київського Патріархату Його Святості Філарета взяло участь у Форумі української інтелігенції «За Українську Православну Церкву! За Київський Патріархат! За Україну!». Форум відбувся у конференц-залі Національної академії наук України.

Зі змістовною та аналітичною доповіддю щодо пошуку шляхів виходу Українського православ’я з тимчасової кризи виступив Голова ВГО «Українське Реєстрове Козацтво», директор Інституту проблем штучного інтелекту МОН України і НАН України, чл.-кор. Національної академії наук України, д.т.н., доктор богослов’я, професор Анатолій Шевченко.


(Текст доповіді додається):

Ваша Святість Патріарх Української православної церкви Київського Патріархату, Всечесні отці, колеги, брати і сестри! 

Вітаю учасників Форуму української інтелігенції «За Київський Патріархат! За Україну!» з початком роботи.

Питання, яке ми розглядаємо сьогодні, важливе не тільки для православних церков в Україні, але й для закінчення процесу державотворення України. Як Ви знаєте, будь-яка Держава, яка визначила себе як православна, повинна мати усі атрибути держави, зокрема територію, народ, мову, Конституцію й обов’язково свою православну церкву, незалежну від церков інших держав. Якщо чогось не вистачає, то ця держава ще перебуває у процесі державотворення. Новостворена Православна церква України (ПЦУ) не є класичною автокефальною церквою України, тому що вона є часткою Константинопольської православної церкви…з обмеженими правами. Тому процес державотворення України триває. Дозвольте звернутись до Його Святості Вселенського Патріарха Варфоломія І з низьким уклоном за жертовність, героїзм, багаторічну наполегливу службу світовому православ’ю, зокрема православ’ю України. Боротьба за самостійність Української православної церкви, яка тривала майже 400 років, наближується до свого завершення.

Хочу вклонитись Святішому Патріарху Філарету, організатору й засновнику в Україні незалежної Помісної Православної церкви УПЦ КП. Ви, Ваше Святосте, у жорстокій боротьбі з антиукраїнськими силами, що нажаль є в Україні й закордоном, зокрема, Російською православною церквою, виплекали як немовля на своїх долонях – незалежну Українську Православну церкву Київського Патріархату, з усіма можливостями самостійної автокефальної церкви.

Вклоняюсь кожному поіменно митрополиту, архієпископу і єпископу, усім прихожанам за те, що вони були поряд з Вами, Ваша Святість, під час перемог і негараздів. На мою думку, Ваші учні, пожиттєво вдячні Вам, духовному батьку, що показав їм шлях до Бога, якого ми повинні шанувати, щоб не порушити одну з основних заповідей Ісуса Христа: «Шануй свого батька і матір свою…», а Ви для усіх нас, є духовним батьком і матір’ю.

Але сьогодні ми повинні усі, увесь Український народ згуртуватись навколо збереження України, як Української Православної Держави. Дозвольте доповісти результати проведеного аналізу навколо сучасного православ’я в Україні, до якого було залучено багато фахівців: богословів, релігієзнавців, філософів, істориків та застосовано комп’ютерний системний аналіз щодо створення прогнозу майбутнього розвитку ситуації.

Я вважаю, учасникам форуму відомо, що Росія не змирилася з поразкою щодо вибору України та створення Православної церкви України. Проведений аналіз відкритих джерел інформації виявив декілька варіантів прогнозу розвитку подальших подій, зокрема конкретних дій Російської православної церкви.

Дозвольте зупинитись на найбільш імовірному варіанті, тому що антиукраїнські сили будуть намагатися провести його в межах всесвітніх прав і законів прийнятих сьогодні у відношенні між державами і церквами.

По-перше, найбільший удар буде імовірно плануватись проти Вселенського Патріарха православної церкви Його Святості Варфоломія І. Тому що, створивши Православну Церкву України, Він знищив багаторічну мрію Росії щодо створення у Москві ІІІ Риму та втрати значної частини РПЦ в Україні. Перший крок, щодо свого незадоволення створенням ПЦУ, Російська православна церква вже зробила, розірвавши стосунки з Вселенським престолом, мабуть для того, щоб отримати повну свободу у подальших своїх діях.

По-друге, для того щоб знищити Православну церкву України (ПЦУ) та Українську Православну церкву Київського Патріархату, вони намагатимуться вивести з боротьби духовну людину з великою волею, великим досвідом організації й становлення Української православної церкви. Ця людина відома в усьому світі – Його Святість Філарет.

По-третє, після реалізації цих двох проектів, зробити Православну Церкву України частиною РПЦ.

Це може бути реалізовано таким чином: зараз продовжується формування ПЦУ за рахунок переходу єпархій, монастирів, окремих приходів з УПЦ КП, УАПЦ, УПЦ МП до Православної Церкви України. Ми цим процесом задоволені і чекаємо щоб об’єднання скоріше відбулось. Це все правильно. Але, в цьому ж і затаїлася небезпека,… тому що в Російській православній церкві, що залишилась у спадок Росії від Радянського Союзу імовірно залишилась й співпраця церкви з ФСБ Росії. Як ви знаєте, раніше кожен священик не міг бути архієреєм, єпископом, митрополитом, якщо він не давав згоду на співпрацю з КДБ СРСР. Будемо сподіватись, що таких зв’язків зараз немає в ПЦУ, УПЦ КП, УАПЦ й РПЦ. 

Але розглянемо далі, як Російська церква може впливати на Православну Церкву України? Покажу на прикладі: Помісний Собор Православної Церкви України, наприклад, складається з 60 його членів патріотів України. Але, він може швидко збільшитись удвічі, втричі за рахунок приєднання єпархій, окремих приходів, монастирів Української православної церкви Московського Патріархату. За алгоритмом об’єднання усі церкви в Україні, мають однакову можливість входу до ПЦУ й складу її Синоду, Архієрейського, Помісного Соборів. Тобто, РПЦ має реальну можливість створити удвічі-тричі більшість своєї присутності у ПЦУ, чим УПЦ КП і УАПЦ разом. Коли буде досягнута переважна більшість архієреїв, що беруть участь у голосуванні, не виключено, що вони на Помісному Соборі ПЦУ спробують поставити питання щодо повернення Вселенському Патріарху отриманого раніше Томосу Константинопольської православної церкви. Для цього знайдуть безліч надуманих зауважень. Томос, якби, складався без участі представників ПЦУ та, зокрема, не відповідає інтересам України, відбулась зрада закордонних церков УПЦ КП, тощо. Одночасно, рішенням Помісного Собору, за яке проголосує більшість його членів, буде спроба звернутися до Патріарха Російської православної церкви з проханням включити ПЦУ до складу РПЦ, з наданням їй повної автокефалії шляхом об’єднання ПЦУ і УПЦ Московського Патріархату. Практично, в той же день, як це будо з визнанням анексії Автономної республіки Крим, ПЦУ об’єднається з УПЦ МП та їм надається автокефалія від РПЦ. Рішення помісного собору ПЦУ буде затвердженим, згідно існуючих правил, більшістю членів зібрання. Може розглядатись інша спроба зовсім розпустити ПЦУ.

Якщо ми зараз не зможемо врахувати таку ситуацію, впровадити запобіжні заходи, сподіваючись, що – такого не може бути, то які дії можуть бути у патріотичних сил Православної Церкви України: 

1. Подати до суду, але все буде вирішено у межах канону православної церкви. 

2. Підключити Державу для владнання ситуації, але це теж буде не зовсім законно. 

3. Проукраїнським Архієреям вийти зі складу ПЦУ? 

Куди вийти, якщо ми не збережемо Українську Православну Церкву Київського Патріархату? Яка сьогодні активно продовжує боротьбу за Незалежну Українську Православну Церкву!

Висновок: у нас іншого виходу не має, як розвивати ПЦУ виконуючи усі вимоги Томосу Вселенського Патріарха Його Святості Варфоломія І та до повного об’єднання зберігати Українську Православну Церкву Київського Патріархату як юридичну особу на чолі з Патріархом Філаретом. Також вже сьогодні потрібно підключити фахових аналітиків, які зможуть зробити прогноз наших кроків у майбутньому, розглядаючи усі можливі варіанти розвитку подій щодо зміцнення Православної Церкви України. Згідно затвердженим у Статуті порядком, продовжувати об’єднавчий процес, який повинен бути поза межами політичного впливу, бізнесу, та проходити за принципами любові. Нам потрібно пам’ятати, що від нас усіх залежить бути, чи ні Україні Православною Державою, тому що, це вже питання Національної безпеки України!

Дякую! 
Слава Україні!

В конференц-залі НАН України, за декілька хвилин - початок роботи Форуму "За Українську Православну церкву! За Київський Патріархат! За Україну!"

Під час доповіді з реальними пропозиціями щодо єдності православ`я в Україні.

У Президії Форуму "За Українську Православну церкву! За Київський Патріархат! За Україну!"

Бесіда про збереження єдності православ`я в Україні.

Зустріч двох докторів наук: Степовик Дмитро Власович та Шевченко Анатолій Іванович з берегинею після завершення роботи Форуму "За Українську Православну церкву! За Київський Патріархат! За Україну!".

Зустрічі з пресою після закінчення Форуму "За Українську Православну церкву! За Київський Патріархат! За Україну!".

Настоятель Свято-Володимирського патріаршого собору митрофорний протоієрей Отець Борис (Табачек) та Гетьман Українського реєстрового козацтва Анатолій Шевченко.

На головну сторінку