НОВИНИ
АРХIВ НОВИН
ВАШI ПРОПОЗИЦIЇ
НАША АДРЕСА
Українське Реєстрове
Козацтво
ІПШІ
Вiдвiдувачiв сьогоднi 13.12.2019 : 3
Вiдвiдувачiв з 01.01.2005 : 257300
01001, Україна, Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 11/5
Тел./факс: +38 (044) 2783759
  Новини 15.01.2007    RUS   ENG  

Творчий звіт про поїздку активу студентського козацького полку
Українського Реєстрового Козацтва
Донецького державного інституту штучного інтелекту на Івано-Франківщину
з 30.12.2006 р. по 09.01.2007 р.

На запрошення Івано-Франківської обласної організації Українського Реєстрового Козацтва група членів Студентського козацького полку Українського Реєстрового Козацтва Донецького державного інституту штучного інтелекту за сприяння Гетьмана Українського Реєстрового Козацтва Анатолія Івановича Шевченка з 30.12.2006 року по 09.01.2007 року перебувала з творчою поїздкою на Івано-Франківщині.

Метою поїздки було не просто ознайомлення з історичними й культурними пам’ятками Прикарпатського краю, але й виступ Студентського козацького полку Донеччини з презентаційною програмою перед колективами шкіл, організацій, закладів. Таке своєрідне інформаційне представлення про організацію діяльності молодіжного осередку УРК на засадах духовності і патріотизму.

Студентами-козаками й берегинями було підготовлено програму, котра включала в себе загальну інформацію про розвиток козацького руху в Донецькому державному інституті штучного інтелекту, основні напрямки навчання. Оскільки поїздка відбувалася у Різдвяні дні, колектив хору духовного співу підготував колядки, а завершувала програму вистава за мотивами поеми Наталії Гайворонської „Булава” про відродження в душі кожного духовних цінностей і виховання в народу глибокого патріотизму, котрим славилася Україна за часів існування в Україні козацької держави.

Перебування на Івано-Франківщині розпочалося зі святкування Нового року у Карпатській колибі. Незабутні спогади в душі кожного залишить та ватра посередині зали, що обігріває вже багато сот років кожного з гостей чудового краю. Зворушлива, щира людяність і гостинність супроводжували донеччан всі дні перебування в Карпатах. Численні зустрічі і розмови, екскурсії, концерти засвідчили – для простого народу не існує поділу України на Західну й Східну. Є один народ, є одна держава, є одна мета, до котрої повинен іти кожен українець – „Бог – Народ – Україна”.

Усі дні перебування на Івано-Франківщині наша делегація працювала в напруженому режимі. Вже з самого ранку 1 січня, хоча зустріч Нового року тривала до другої години, ми вирушили по історичних місцях з екскурсією. За два дні (1 та 2 січня) були відвідані пам’ятники старовини: церкви у с. Дорі, Пнівський замок, Манявський скит, проведена екскурсія по Карпатах, до Ворохти, Верховини. Усі були трохи втомлені, але щасливі від неймовірної краси гір, щирості людей, незабутності вражень.

Вже 3 січня була призначена зустріч нашої делегації у школі гірського села Новий Кропивник на Львівщині. Незважаючи на канікулярний час у школі, на зустріч прийшли і педагоги школи, й учні. Тільки-но лиш автобус зупинився біля школи, на поріг висипали і учні, і їх батьки та учителі з посмішками й веселими колядками. Директор школи Ольга Олексіївна Савчин та її вихованці багато розповідали про себе, про те як у селі власними силами будують нову школу, а ще більше цікавилися життям наших студентів. Звичайно, молоді реєстровці подякували за коляду солодощами: цукерками й печивом. І для кращого розуміння того, чим займаються вони на далекій Донеччині, розпочали свою презентацію. Коли хор духовного співу ДонДІШІ виконував „Молитву за Україну”, коли студентський козацький театр „Берегиня” показав виставу „Булава” у багатьох зволожилися очі. Ольга Олексіївна потім зізналася: ледве стримала сльози, так радісно було слухати молоді, красиві, щирі голоси, що славили Бога й Україну. Ніхто не чекав від донеччан такого бездоганного володіння рідною українською мовою, такого знання народних звичаїв і традицій, такого глибокого патріотизму, який звучав у „Булаві”, з якою молоді реєстровці виходили на сцену. Зустріч завершилася врученням від нашої делегації подарунків: портрета Гетьмана УРК Анатолія Івановича Шевченка, бібліотечки духовної літератури, періодики.

Дуже змістовною була зустріч нашої делегації 4 січня із культурною елітою Івано-Франківщини у Народному домі „Просвіта” в Івано-Франківську: з директором Народного дому „Просвіта”, редактором газети „Галицька просвіта” Михайлиною Бондар, керівником клубу обдарованих дітей „Соколята” Борисом Данилишиним, головою Обласної організації ВУТ „Просвіта” Петром Арсеничем, членом Національної спілки художників України з Косова Богданом Ходаном. По завершенні зустрічі були екскурсії до історичних місць Косова, Галича, Крилоса.

На високій ноті щирості й взаємоповаги пройшла 5 січня зустріч донецької делегації з педагогічним і студентським колективами Надвірнянського автомобільного коледжу. У цьому навчальному закладі, який так гостинно нас зустрічав, навчається 1200 учнів. Більшість з них активно працює в громадських організаціях, бере участь у роботі творчих та художніх колективів, літературної студії. Про таланти надвірнянської молоді свідчать десятки дипломів, завойованих на різноманітних фестивалях та конкурсах. Коледж у поточному році відзначатиме 45 річницю з дня свого заснування. Тож під час зустрічі господарям краю було що нам показати.

Після презентаційного виступу наших реєстровців, багато хто подивився на Донецьк іншими очима. Директор коледжу Ростислав Васильович Нагорний навіть зазначив, що такі зустрічі, під час яких можемо дивитися один одному в очі, говорити, дуже потрібні, бо лише через спільні міркування ми можемо довести один одному й керівникам держави, що ми – український народ, незалежно від того проживаємо в Карпатах чи на берегах Сіверського Дінця.

А ще Ростислав Васильович сказав, що наша молодь їх усіх здивувала і порадувала, бо вони побачили, що зі Сходу до них приїхали справжні українці.

У програмі знайомства з Івано-Франківщиною 6 січня було й село Гвізд Наддвірнянського району. Перед зустріччю з сільським головою Миколою Ярославовичем Кравчуком та громадою села наша делегація зайшла до місцевої церкви, збудованої на початку 17 століття. Зустрічав нас отець Миколай. Йому було що розповісти про історію села й храму, прекрасний іконостас та ікони, написані майже триста років тому. Звичайно, ми розпочали свою зустріч з колядок. Отець Миколай сказав, що після колядок зрозумів – на Сході, як і на Заході шанують Сина Божого, ходять до церкви, святкують Різдво.

Незабутні враження залишися у наших студентів від перебування у родинах села Гнізд, які запросили нас на Святу вечерю. Вражало все: і те, з яким трепетом у Прикарпатті готуються до святої вечері і Різдва, і те, як тут бережуть глибинні народні традиції, і те, як шанобливо й гостинно зустрічали нас у кожному домі. Коли настав час прощатися, біля нашого автобуса зібралося трохи не півсела. Усі разом співали пісень, один одному колядували, бажали у новому році щастя й здоров’я, хто не встиг – обмінювалися подарунками. Наші колядники настільки сподобалися місцевому населенню, що голова Гвіздинської сільської ради Микола Ярославович весь час просив заколядувати ще і ще. А ще наші молоді реєстровці повезли з собою цілу купу запрошень відвідати Прикарпаття влітку чи наступних новорічних свят.

Хочеться висловити щирі слова подяки від кожного члена нашої делегації за підтримку, сприяння, постійну турботу про молодь Гетьману УРК Анатолію Івановичу Шевченку. Людині, котра розуміє не тільки розумом, але й серцем – наскільки важливо зараз через молодь стирати старі стереотипи, котрі роздирають нашу державу, руйнують серця й душі наших людей, й започатковувати нові, об’єднавчі процеси, спрямовані на консолідацію суспільства на засадах духовності і патріотизму.

І з низьким поклоном подякувати за невтомну турботу про нашу делегацію, батьківську опіку кожним студентом отаману Івано-Франківської обласної організації УРК, генерал-майору УРК Василю Михайловичу Гриніву, отаману Надвірнянської організації УРК Івану Миколайовичу Бурію, керівництву коледжу, де зупинилася наша делегація. Ми дякуємо їм, що вони знайшли час, можливість прийняти нас і відкрили для нас свої серця й душі.

На головну сторінку